:16 Правда, як обскубла їхІ у ряд поклала всіх,Знов стиснув за серце жаль!(Серце в жінки то не сталь.)Лиш згадала гарниіі час.Як то курочки неразУ лїтку, у садкуВ холодку, у піскуЖваво порпались собі,А тепер вже неживі!Витирає очи з слїз,А край неї стоїть Скіз. … Тимчасом Марко й МаксимБачуть: з димаря йде дим,Запах просто бе у нісІз печені. В мить полїзМарко аж на дах, за нимПнеть ся вже туди й Максим.-Крізь димарь глядять як стій, 17 М А там илчать. Ьожо мій !Лежать всмажені вже впКури на сковорпдї.
Children's poetry, German
Internet Archive · University of Toronto, Robarts Library · Public Domain Mark 1.0. Free to use for anything.
![An illustration from St. Nicholas [serial] (1873)](https://img.insideoutlibrary.com/img/200/ia-stnicholasserial06dodg-551-436.webp)
![An illustration from St. Nicholas [serial] (1873)](https://img.insideoutlibrary.com/img/200/ia-stnicholasserial02dodg-250-154.webp)
![An illustration from St. Nicholas [serial] (1873)](https://img.insideoutlibrary.com/img/200/ia-stnicholasserial34dodg-539-664.webp)
